облишити
Смотреть что такое "облишити" в других словарях:
облишити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відсторонятися — я/юся, я/єшся і відсторо/нюватися, ююся, юєшся, недок., відсторони/тися, оню/ся, о/нишся, док., рідко. 1) Відходити, відхилятися від кого , чого небудь. 2) перен. Облишити якусь справу, діяльність … Український тлумачний словник
облишений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до облишити. || обли/шено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
спокій — спо/кою, ч. 1) Відсутність руху і шуму; нерухомість, тиша. 2) Стан душевної рівноваги, відсутність хвилювань, сумнівів, клопотів і т. ін. •• Дай (да/йте) спокій вигук, що виражає вимогу перестати що небудь робити, говорити і т. ін. Да/ти спо/кій… … Український тлумачний словник
залишати — I = залишити 1) (вирушаючи звідкись / кудись, не брати з собою кого / що н.), лишати, лишити, полишати, полишити, покидати, покинути, кидати, кинути 2) (віддавати, передавати в чиєсь користування, у спадщину тощо), лишати, лишити, полишати,… … Словник синонімів української мови
припиняти — I = припинити 1) (зупиняти рух, дію, розвиток кого / чого н., зазв. на якийсь час), порушувати, порушити, переривати, перервати, перебивати, перебити 2) (що, з інфін. якусь роботу, діяльність тощо), переставати, перестати, покидати, покинути,… … Словник синонімів української мови
шмарити — шмарю, риш, (шмаряти), Ол. Кидати; покидати, покинути, облишати, облишити. Шмар то на землю, най то фрас возме! … Словник лемківскої говірки
